Мариво

Як мариво
Приснилась ти
Мені в рожевій
Сукні на качелі
Волося біле
У траві в квітча
Вінок в волошках
Синіх чи був
Сон чи ні ?!
Та все я чітко
Бачив те мариво
Сиділо в бузині
І вітерець трохи
Його "покрапав"
Лише качель
Лишаеться одна
І вітер його
Тихо гойдав
Як квіточка
З роси вона була
Одна прекрасна
І сумна те мариво
Побачить на яву
Хотів я і все б
Відав на світі
Те мариво на
Снилося мені
На щастя чи на жаль?
Не знаю але це байдуже
Мені. О! БОЖЕ!!Як
Хотів щоб цей сон
Був вічно і ніколи
Незникав сон мрій моіх
В долині синій в
Родливій квітці і
Серця твого крик
Де вітер уквітчав траву
І роси пташиний спів
У бузині осушував він
Квіти трави
Те мариво у
Сні чи на яву
Сміялось дзвінко
Неначе молоде джерельце
Шуміло вітром на весні
Ітеплими привітами дерева
Слали те мариво у мріях
У вісні зника не хоче і
Їй вуста холодні і німі
І очі в сумі і в печалі
Далеко у губокім сні
В розумній і розсудливій
Душі те мариво закрило
Очі у мовчані лиш холодом
Повіяв в далині де зимним
Крижаним початком
Сон мрій моїх в
Великій таені
Те мариво зника
Печально ізникло
Все можлива не
Дарма той сон
Як наяву побачив
Те мариво сиділо
В далені із келехом
Вона сиділа тихо
В вікно дивилася
Вона уважно в шипку
У таені сумна прекрасна
Самотня за бувши все
На світі я не наче з
Боживолів я квіти їі дарив
І їй вірші читав і цілував
Їй руки ! Вона лише печально
Посміхнулась і витирши
Сльозу у таені своїй
Задумалась і в
Таемничості пішла