Не даруй мені квіти, коли ображена,
Бо вони невинні, що думки заражені
Злоби їдкою отрутою,
Заряджені порохом перед скрутою.
Не даруй мені вина, коли сп'яніла я,
І рахат-лукуми, коли обурена.
На кожну подію є першопричина:
Коли кохаєш - будеш одурений.
Не даруй слова, коли ладна слухати
Їх до скону, цитувати, немов молитви...
Не даруй мені тіло своє облудне,
Якщо не готовий почати гонитву.
Я не прошу душу, бо не всесильна,
Мені треба достоту мало:
Щоб піввіку кохала мене людина
Та, яку б я сама кохала.
22.08.2015р.
***
© Copyright: Мира-Флора Калиани, 2016
Свидетельство о публикации №116031305376
Свидетельство о публикации №116031305376
Рецензии
