Печальная песнь невесты

Эта история произошла в те времена,
когда не было мобильной связи, да и
стационарные телефоны были редкостью.
В день свадьбы с утра шёл сильный дождь.
Невеста не расстроилась, она знала, что их
любви ничто не помеха, тем более осенний
дождь. Но…
 Так и не дождавшись жениха, невеста просто
исчезла. Долго её искали, нашли на другом
конце города полузамёрзшую, в промокшем
насквозь свадебном платье. С двухсторонней
пневмонией её доставили в больницу, но было
поздно… Когда она умерла, врачи сказали,
что её организм отказался бороться за жизнь.
  Но история печальна ещё тем, что жених в тот
день, так спешил к любимой, что не справившись
с управлением автомобиля на скользкой дороге,
разбился…
  Его похоронили с обручальными кольцами в
кармане, а её рядом в свадебном наряде.
Гости приглашённые на свадьбу, уже на похоронах
молили Господа Бога, чтоб он на том свете соединил
их любящие души.
 Так как эта история произошла на Украине –
«Сумна пісня нареченої» на украинском языке.

Краплі дощові на моїй щоці.
Краплі дощові у моїй руці.
З гіркою сльозою смуток наганяють,
А що на душі, те вони не знають.

Без обручки пальці наче заніміли,
Без його кохання, губи посиніли.
Дощику осінній, ти іди поволі,
Досить уже болю у моєї долі.

Свої діаманти розгубила хмара,
Все моє кохання стало, як примара.
Не блищать ті краплі у моїй долоні,
На весільній сукні, начебто в полоні.

Я своє кохання з серця відпускаю.
Воно вже не гріє, навік завмирає.
Ви пробачте мамо, тато за страждання,
Що єдину доньку знищило кохання…

Змив осінній дощ весь весільний гомін,
Від кохання холод залишив на вспомин.
Ой летіть ви, краплі дощові з життя,
Бо немає в світ той, мені вороття.