Красуня

Не будь звабливою
Красуня у просторі
Безмежної краси і
Не потрібно шкодувати
В безодні де у порубленому
Жаху самоти в привабливім
Обіцянім екстазі ти
Чуеш в кришталевій
Темноті де у ринковому
Проекті атакою чуть
Свіжії думки у муках
Десь упевнено сидиш
Ти і мяко обережне
Слово чуть і ніже у
Гидоті таемничо ти
Бачиш діву молоду
Щаслиим і уважним
Словом і заплюндрована
В думках у іншому готовому
Стримлінні шукаеш ти мету
Свою в бутті житті чи в
Покалінні в увязнені потрібних
Довгих днів шукаешт ти
Свою красуню у просторі
Століттів і віків у
Проблематиці прикрасная
Фігура у безпокойному як
Сонце наяву тая
Проблумная натура
В виликім тиражі стоїть
У смертній боротьбі
Високая і гарная скульптура
В чудовому житті іде
Красуня незвичайна у
Вишуканій сукні у просторі
В рожевім фуражі у кришталевому
Житті у кепському зродливому
Мовчанні красуня біла вже
В далекім сні не самовита в
Бадьорому і довгому бутті в
Ляльковому нахальному зізнані
Передае у тихому вікні
Красуня в білій спальні у
Мовчанні в конкретному
І таемничому житті цікава
І звабливая красуня стоїть
В прожекторі на подіумі в родливім
Натуральнім іде вона на всі часи
У мудрому веселому стримлінні
Лиш в пафосі розумнії думки
В визнані та задумлива
Красуня із кришталя скульптура
На віки в художньому визнані
У музеї та фігура де у крилі вчикані
Знов діва знана і не самовита
Молодая у таемничості вони у
Задумі і самоті сповита у відразі
І мовчанні у мудрості мов зірка осяйна
Красуння молодая та душа чужая
Де за вікном нашпальтах веселим
Дзвіном виграва привітним словом
Йде ігра і серьознії і цінії манеери
В іскустві художньому каругу де у
Фольклорі чути гарні ті манери
В розмові про скульптуру з кришталя
В художньому стримлінні як сонце дні
Надхнено бачиш ти натуру де в
Теражі на подіум іде з фурором та
Красуня ув прожекторі скла де в поколінні
Йдуть нащадки у скульптурному як сонце дні
Де мета у довгому в приемному бутті
Несамовитая красуня стоїть
В заплаканім музейному вікні