Ти чуєш? Вона стукає у вікна,
Гілками вишні б'є у скло.
Час для кохання, квітів
І теплих поглядів через вагон метро.
Вона у каві з цукром розчинилась.
Зітліла з цигарками, що в пальто.
Аби потрапити у твоє тіло,
Яке від холодів не відійшло.
Вона в повітрі,навіть у словах.
Вона у віршах, тобто поряд.
Кружляє всюди, ніби дивний птах,
Не маючи, ні смутку, ні тривоги.
Вона чарівна, бо завжди кохана.
Радіє навіть бурі і дощу,
Віддасть себе,
Аби повітрям дихав ти веснямим,
Із серця весну я не відпущу.
Весна
© Copyright: Юлия Бондар, 2016
Свидетельство о публикации №116031200183
Свидетельство о публикации №116031200183
Рецензии