Нико Самадашвили - Во тьме

Как без хозяина пёс кудлатый,
Мечется ветер в пустоши мглистой,
Я же тайком уношу куда-то,
Словно пичуга, лесные листья.

Луг мне цветами вышьет могилу,
Если фиалки выйдут навстречу,
И отдохнёт здесь, меня увидя,
Путник, что шёл, опустивши плечи.


Рецензии
ნიკო სამადაშვილი - უსინათლობა

სადღაც ცარიელ წუთისოფელში
ქარი ძაღლივით შეიყმუილებს’
მე კი ტყის ფოთლებს, როგორც ფრინველი,
ვინ იცის, საით გავითყუილებ.

მდელო შეამკობს ჩემს ნიშს იებით,
თუ ყვავილებმაც გულით ინებეს,
ვიღაც ჩაივლის მოშვებულ მხრებით,
მოვა, მიპოვის, და დაისვენებს.

Ирина Санадзе   12.03.2016 22:54     Заявить о нарушении