Я може легковажною здаюсь,
Але,повiр ЩО я вiрнiша буду,
Тай за тобою на край свiта поплетусь,
I буду поряд у лиху тай смуту.
Нi,мiй порив не легковажнiсть,
Собой клянусь, тай сонцем, квiткою у полi,
Ото буваэ так жорстока, чорна заздрiсть,
Яка так спутуэ шляхи, тай долi.
Байдужою здаватися не можу,
Тай навiщо? я ж бо так кохаю,
Але твоэi вiдповiдi чекати мушу,
I у дущi в очiкуваннi так палаю.
Щоб не змiнилося моя любов,
До тебе йду я знов тай знов.
До тебе йду
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116031106887
Свидетельство о публикации №116031106887
Рецензии