Такої от ночі зненацька на відьму старіють.
Одчиняться двері скрипучо, і протяг влетить.
Погасне огнище,
І пишна його берегиня
Обернеться у порохню.
Сердешна моя, чую лемент твій і голосіння.
На погук твій мчать вже вовки.
Хай виють вони, щоб не чутно було йойкотіння
З яким я до тебе, кохана, нестиму труну.
Йой
© Copyright: Олись Лапковский, 2016
Свидетельство о публикации №116031100374
Свидетельство о публикации №116031100374
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.