Матусю моя, рідна ненька,
я лину до твого серденька.
Тебе міцно так, обіймаю,
ти краща на світі я знаю!
Пробач, що ночей не доспала,
мене ти до ранку чекала.
Пробігли так швидко ті ночі,
чому ж все засмучені очі?
Цілую твої я долоні,
цілую посріблені скроні.
Та голову низько схиляю
тебе більше всіх я кохаю!
Ти для мене найкраща перлина
я твоя неслух’яна дитина.
Я без тебе сумую рідненька,
Будь зі мною завжди, моя ненька!
Любимая мама!
© Copyright: Валентинка Харченко, 2016
Свидетельство о публикации №116031011022
Свидетельство о публикации №116031011022
Рецензии
Божевілля...
Прокинулось серце і плаче,
Навіщо роздмухали рану?
Навіщо, питаю Вас, вдача
Невже ж відвернулась від мене. Чудові вірші, чудові. Глибинні...
Щіро дякую. З повагою, В. Савош.
Вова Дедуля 09.02.2018 12:05 • Заявить о нарушении
Прокинулось серце і плаче,
Навіщо роздмухали рану?
Навіщо, питаю Вас, вдача
Невже ж відвернулась від мене. Чудові вірші, чудові. Глибинні...
Щіро дякую. З повагою, В. Савош.
Вова Дедуля 09.02.2018 12:05 • Заявить о нарушении
