Замовляйте любов, білу птаху у синьому небі.
Нехай зорі очей надихають на ніжні слова.
Відпустіть журавля, стане вам і маленького хеппі…
У театрі весни знову кругом іде голова.
Замовляйте любов і налийте вишневого соку,
наче збурену кров, що бажанням кохати кипить.
І смакуйте жагу, не зважайте на погляди збоку.
Замовляйте любов, бо життя проминає як мить…
Дякую за оцінку вірша. А замовити любов - це від людини залежить. Якщо вона любить життя, людей без претензій на відзнаку своїх почуттів, то її доля не обділить коханням. Може, так? А взагалі-то, "замовляйте любов" - це похідне від "Замовляю любов", назви однієї лірично-драматичної п'єси...
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.