Дала дівчині мати сині очі,
А ніжний стан - тополя степова.
Але ж чому в казкові сни дівочі
Вривається нежадано журба?
Чому під солов*їв веселі співи
Дівчина дивиться в захмарені зірки?
В німі бажання,що колись злетіли
І залишились в небі навіки?
...А відповідь одна - вона кохає.
Так палко,як ніхто ще не кохав!
За смерековим зелен-гаєм
Живе коханий.Там,де став.
...А може,й він тобою марить
І під зірками не засне?
Чекай - як перший грім ударить
В очах веселку принесе.
1972
6. Кохання
© Copyright: Анатолий Чайка, 2016
Свидетельство о публикации №116030905501
Свидетельство о публикации №116030905501
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.