Мов сива горлиця,
та й смуток горнеться.
Бо, як стрімка вода,життя моє.
У косах вересень,
а в серці березень.
Хоча й щаслива я - ти в мене є!
Ногами босими
зіб'ємо роси ми,
тут вийшла ніжність вся із берегів.
З'єднавши руки ми ,
бредемо луками
і кажем "ні" ми смутку і журбі.
НI-смутку i журбi
© Copyright: Татьяна Сливко, 2016
Свидетельство о публикации №116030805488
Свидетельство о публикации №116030805488
Рецензии