I я моглаб байдужою здаватись,
I я моглаб при зустрiчи смiятись,
I я моглаб, але э почуття,
Для тебе вони просто як смiття.
Ти дуже впевнена людина,
Сiмья для тебе як рутина,
Навiщо тодi слiдом йдеш,
Своэй коханою зовеш?
Я вiдчуваю поклик серця,
Воно для тебе лише б*эться,
Не змовк твiй голос у дущi,
Про тебе мрiю у тищi.
I я моглаб, але не смiю,
Любов до тебе знову грiю.
I я моглаб
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116030505897
Свидетельство о публикации №116030505897
Рецензии