Ш. Н
Знову спогади мою уяву дражнять,
Та у травневий ліс бажання зве…
Приходило мені кохання справжнє,
Та тільки згадка у душі живе…
Не забуваю я, тебе єдину,
І в серці жаль, що тебе втратив я,
Спасибі що була, мов казка дивна,
Та я ж не знав, що доле ти моя!
А у ночі, у спогади поринув,
Почую голосні твої пісні
Невже тебе я більше не зустріну,
Що б знову опинитись в тій весні..
Невже ти вже пішла із цього світу?
Ні що не верне давню ту пору….
Я піднесу тобі весняні квіти,
Вустами припадаючи до рук.
2015 р.
Знову спогади мою уяву дражнять
© Copyright: Валентин Крот, 2016
Свидетельство о публикации №116030406462
Свидетельство о публикации №116030406462
Рецензии