Слова, наповнені коханням,
блищать, як діаманти.
Кохання творить з мертвих літер
почуття… безкінечний простір
Божої Любові…
Ніжно, тендітно ллються на папір
метафори, епітети, прикраси слів.
Так
творить рядки за рядками
Любов.
«Я кохаю, вірю і живу!» - це лиш слова,
бо як приходить ти,
кажуть очі,
цілунки і обійми.
І тільки потім виринає спів серця:
«Кохаю…
тебе…»
***
© Copyright: Венцель Ольга Хельга, 2016
Свидетельство о публикации №116030305446
Свидетельство о публикации №116030305446
Рецензии