На шиї – стяг.
У грудях – загартоване залізо.
І висимо так на гілляці
поламаних надій.
Ідеї, лозунги, паради –
все б’є тупою стріляниною
по честі, гідності і пам’яті віків.
В очах – лиш біль жорстокий
за чужі провини
і криваві гроші.
І тільки полум’я в душі
розпалює пожежу,
що вб’є надію
у сатанинських виродків,
які чекають нашого падіння.
***
© Copyright: Венцель Ольга Хельга, 2016
Свидетельство о публикации №116030305296
Свидетельство о публикации №116030305296
Рецензии