Шон Маклех Патрик Тёмные страницы ночи перевод Вла

Шон Маклех Патрик

«Тёмные страницы ночи»

(перевод Владимира Туленко)

                «Из чёрних хлопчатобумажных штор -
                Остатков военной маскировки,
                Выстирывая края і зашивая,
                Мастерили мы переплёты книг...»
                (Шеймас Гини)

Моя жизнь – это книга старая,
Потрёпанная, зачитанная, без рисунков
Но в чёрном переплёте.
Кто-то думал, что там стихи,
А там проза – написанная банальнее,
Чем воспоминания бомжа
О жизни своей вольной:
Она скучнее даже, чем журнал капитана,
Что вёл свой корабль ржавый
Сквозь синюю пустыню моря
И считал ежедневно
Матросов, что умирали от лихорадки.
Моя жизнь – это рукопись.
Лишь черновик,
Манускрипт угрюмого чернокнижника,
Написанный рябиновыми чернилами,
Обесцвеченными на раскалённом солнце
Летнего полудня истории,
Вот придумал бы кто-то ей название –
Этой книге без содержания,
Без эпилога и предисловия,
Но тщетно: такие слова выискивать,
Такие звуки и буквы соединять,
Такие знаки на пожелтевшей бумаге
Писать…


*****

«Темнi сторiнки ночi»

Шон Маклех Патрик

                «З чорних бавовняних штор -
                Залишків військового маскування,
                Випрасовуючи краї і зшиваючи
                Майстрували ми палітурки книг...»
                (Шеймас Гіні)

Моє життя – це книга стара:
Потріпана, зачитана, без малюнків
Але з чорною палітуркою.
Хтось думав, що там вірші,
А там проза – банальніша,
Ніж спогади безхатька 
Про життя своє вільне;
Нудніша, аніж журнал капітана,
Що вів свій корабель іржавий
Крізь синю пустелю моря
І рахував щоденно
Матросів, що вмирали від лихоманки.
Моя життя – це рукопис,
Лише чернетка, 
Манускрипт похмурого чорнокнижника
Написаний горобиновими чорнилами,
Що вицвіли на палючому сонці
Літнього полудня історії.
Хтось би придумав їй назву –
Оцій книзі без змісту,
Без епілогу та передмови,
Але марно: такі слова вишукувати,
Такі звуки і літери сполучати,
Такі знаки на пожовклому папері
Писати...