Думка

"Що для вас Україна?"-
Пролунало дзвінко питання.
Байдужий голос:"Батьківщина,
Ненька,своя сторона",-зітхання...
Мабуть було то моє, не згадаю,
Мені стало гидко! Емоції шквалом у душу
Як встала я, чесно, не пам'ятаю,
Лиш почуття,що стіни душать.
"Україна-це високі крісла,
У яких відкормленні сидять.
Там наверху стає вже тісно,
А їм все мало! Душі все їдять!
Що то за душі? Хлопців, що воюють,
Але за що? За те, щоб нажирались ті,
Що крім грошей нічого не цінують,
Вони не знають, що таке "свої".
Вони своїх дітей не під вогонь,
А за кордон, в Америку чи ще подалі,
Лиш,як на людях:" Вот моя ладонь
Совсем чиста,меня оклеветали!"-
Та хіба від того легше матерям,
Що на могили квіти поскладали?
Батькам, що молять небеса
За тих, що безвісті пропали?
Тож, що для мене Україна?
Це калюжі із брехні,
В яких і Герб, і Прапор, і Калина,
І люди... на самому дні!"
Тиша... Аудиторія мовчала...
Мені сказали:"Вийдіть геть!",-
Та ні! Я гордою стояла
Хоча і дихала ледь-ледь.


Рецензии