Лина Костенко. Стояла груша

Ирина Ершова 56
Перевод с украинского

Стояла груша,зеленел лесочек.
Печаль небесная всё обняла.
У груши той был тонкий голосочек,
она им в детство так меня звала.

Я с нею долго в поле говорила,
не слышали мы грохота дорог.
И груды,что я днём тут наносила,
седой Сизиф тем временем стерёг.

Стояли,говорили мы свободно
и не хотели никуда идти.
Она боялась осени холодной,
а я боялась шума,суеты.

Мы с ней вдвоём заслушались кукушкой.
И тучи были как нездешний дым.
Сизиф дымил своею горькой трубкой,
и быть ему хотелось молодым.

Фото автора.Дача.Маленькая груша в цвету.

Стояла груша, зеленів лісочок.
Стояло небо, дивне і сумне.
У груші був тоненький голосочок,
вона в дитинство кликала мене.

Ми з нею довго в полі говорили,
не чули навіть гуркоту доріг.
Мої важкі, мої щоденні брили
старий Сізіф тим часом постеріг.

Стояли ми одна супроти одної.
Ні з чим не крились, не хотіли йти.
Вона боялась осені холодної,
а я боялась шуму й суєти.

Удвох ми з нею слухали зозульку.
І хмари йшли, як нетутешній дим.
Сізіф курив свою гіркущу люльку,
йому хотілось бути молодим.