Нашим зіркам не зустрітися в сузір’ях,
Й навряд щоб на старих черкаських авеню,
Які давно не мають свого імені,
Лиш парк і парк. Та й ті теж без ладу,
Все якось я б сказав… Та не культурно,
Залишиться квартира, і теплії серця,
Щоб виглядало це хоча б літературно…
Плюють усі в фонтани й озерця,
Наші зірки ось-ось впадуть до долу,
Бо втриматись то мабуть нереально,
Дайте мені хоч трішки валідолу,
Бо впаду й я від натиску морально,
Бо наше місто залежить від Людей,
Не від старих норвежських фйордів!
Та виглядає це немов вулкан Помпей,
Під звуки терпких квінт-акордів.
На черкаських авеню
© Copyright: Богдан Пирогов, 2016
Свидетельство о публикации №116022911200
Свидетельство о публикации №116022911200
Рецензии