Ніагарський водоспад
у сутінках трилогії мовчання,
Як я дійду до всесвіту втручання,
В той час як моє існування,
Потроху піде не на лад,
І згинуть всі невтомні тропи,
Згорять до тла останні строфи,
Коли не зможу я блукати,
Ну а на фоні листопад,
Шукати, мріяти, читати,
Хоробру воленьку тримати,
Філософ буде лиш казати,
Що був не твій той водоспад,
Ми всі залишимось в «коробках»,
Якщо заб’ємося у «кут»…
Бо п’яти всі в жувальних гумках,
Від «орбіту» та «джусі-фрут»,
Так вийдемо же всі з квартири,
Залишмо той типовий страх,
І не згасаймо від сатири,
У наших сірих димарях!
Тропи
© Copyright: Богдан Пирогов, 2016
Свидетельство о публикации №116022911157
Свидетельство о публикации №116022911157
Рецензии