я твiй

так легко
роздягатися
і розчинятися
у музиці гойдання вій
як важко
зачиняти все
ту лагоду пісень
в якій
я безперечно твій

я однозначно твій
у молодій траві
у дивній голові
в недоспіві забутому
в капелі
я постріл
в серце менестреля
і небо
вигнане до стелі
я твій
я неодмінно твій

яке гойдання вій
у ясності німій
у шепоті
ти мій
у диханні здобутому
у ласках
ти пропадаєш
ніби казка
коли життя
міняє маски
я твій
я полум‘яно твій

вміхнутися зумій
тій самоті
зимі
тій пустоті
не смій
давати сталий прихисток
і втіху
в тобі
проникнений
до сміху
в тобі
у немочі
сню тихо
я твій
стихіє
неозоро твій

бо
о Боже
бо

так легко
роздягатися
і розчинятися
у музиці гойдання вій
як важко
зачиняти все
ту лагоду пісень
в якій
я одиноко твій

2 Лютого, 2016


Рецензии
Хіба можна було обійти такі ніжні і, водночас, пристрастні рядки...
http://www.stihi.ru/2019/02/10/6982

Ольга Глапшун   10.02.2019 16:40     Заявить о нарушении
Ти чарівниця, дякую!

Юрий Лазирко   13.02.2019 19:07   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.