Коли проходить час, загоюються трохи серця різні рани,
Надірвана душа злітає знову в вись, у сині небеса.
Та не важливо їй насправді вже, що і коли було обманом,
Тому що серце вже ніколи не повірить в справжні чудеса.
В розчаруванні долі треба взагалі-то досить-досить мало,
Буває, часом вистачає дріб"язку навіть в секунді чи хвилині.
Лиш пам"ять знає в лиця тих, кого нам дуже тут не вистачає,
Хто серцю рідним залишається крізь час назавжди і понині.
22-02-2016/R/
Коли проходить час
© Copyright: Рэйнни, 2016
Свидетельство о публикации №116022705722
Свидетельство о публикации №116022705722
Рецензии
