Прийми покаяння ці, Весно, розквітни у серці,
Мене забери із лабетів зимових страждань.
Дістань, мов хірург, крижані і невидимі скельця,
Які з неабияким хистом лишила вода.
Холодна і гостра, без променів посланих Фебом,
Що десь заблукали, забувши про душу мою.
Навпомацки рухаюсь, звісно під наглядом неба,
Щораз розсікаючи мить, де сніги не вгають.
Де віхола знову набридливо створить замети,
Огидно всміхаючись, мов випробовує злість.
Та чую у пульсі невпинно бажану прикмету,
Що близько ти, Весно, й розійдешся піснею скрізь.
20:56, 27.02.2016 рік.
Зображення: http://www.thesimsmodels.com/forum/83-350-1
Чую у пульсi весну
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2016
Свидетельство о публикации №116022711535
Свидетельство о публикации №116022711535
Рецензии