На родине. Переписка

Владимир Ольховой.На чужині

Один живу в чужій країні,
Не рідна мова, не така.
Сумні і згорблені хатини,
І що мене ще тут чека.

Жорстока доля невблаганна,
І так самотньо на душі,
Моя фортуна безталанна,
Вік доживати тут в глуші.

Уже старий, не те здоров'я,
Померла жінка навесні.
Не зна ніхто мою тут мову,
І сниться юність уві сні.

На жаль, не маю сина й дочок,
Не дав нам бог своїх дітей,
І гріє серце лиш садочок
Та троє з пiвником курей.

Щоночі сниться Україна
І сивий батечко Дніпро,
А також пісня солов'їна
І окрик татка: "Гей, Дмитро!"

І хто ж мені закриє очі
І в шлях останій проведе?
Сумні без сна безсонні ночі,
На небі доля яка жде?      
         ***
Далия Рухам. На родине

Заявят, хмурый вид раскрась-ка,
Печалью не черни страну.
Когда бы - хоть краюшку сказки!
А приглядишься...  Ну и ну!..

Печать сермяжного тумана
Кривится мраком по земле.
Считают, родина, мол, - мама,
Но хуже мачехи во зле.

От века было и поныне,
И завтра не светлее днём:
В краю родном, как на чужбине,
По бесприютности бредём.

23.02.2016
© Владимир Ольховой:  
24.02.2016
Далия Рухам
© Даллия Рухам
Мой блог: