Сьогоднішня зима
якась хвороблива
беззуба та квола.
Видихає сизий пар сивухи
невінчана наречена мегаполісу
бомжиха
нечесана й брудна
але вільна.
Вільна від снігових прописів
і морозних обов'язків.
Робить, що хоче
спить, де зможе
їсть, що подадуть.
Сидить, скрючена, у кутку
підземного переходу самітня,
зігріта єдиним
високоградусним другом,
на руках дитина,
її el nino.
Тут, у переході, її наполегливо
намагаються не помічати,
а на поверхні
навіть наполегливість зайва.
І знову дрібними краплинками
лютневий лл'ється дощ льодовий.
Він був сніжинками
у попередньому житті далекім.
А на левадах, в луках смарагдОвих,
хоч лютий,
білі ходять вже лелеки.
Лютневий дощ
© Copyright: Венжега, 2016
Свидетельство о публикации №116022405257
Свидетельство о публикации №116022405257
Рецензии
Справжній вірш
http://www.stihi.ru/2016/04/25/4827
Миклош Форма 27.04.2016 20:43 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2016/04/25/4827
Миклош Форма 27.04.2016 20:43 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.