Із сонцем тебе я знаходжу вранці,
В дитячих забавах, веселім танці,
А щойно вечір, відчуваю в повітрі,
В інії білому – в зимовій палітрі.
Я чую тебе у співах птахів,
Сумую без тебе, коли прийде ніч,
Із першим промінчиком бачу тебе
Хмаринкою білою в сяйві небес!
Я бачу, знаходжу, сумую і чую...
Без тебе мої почуття не існують!
Я зрозумів свій недуг –
Ти мені більше, ніж друг!
13.04.2008
Ти менi бiльше, нiж друг
© Copyright: Ирина Микейлис, 2016
Свидетельство о публикации №116022411926
Свидетельство о публикации №116022411926
Рецензии