Самотня

Я виріжу тебе з усіх наших спільних фотографій,
Наспівуючи пісні, яким ти мене навчив.
Я залишу на тих картинках тільки море і причали,
Бо дивитись на себе самотню немає сил...

Холодний вітер лишав на моєму обличчі краплини,
Які ти стирав своїми руками, губами, щоками.
Сьогодні, скоріше за все, я, мабуть, захворію -
Краплини лишились. Їх більше не прибирають.

Колись, рік тому, я загубила десь тут рукавички.
Вони не потрібні були в той момент в цьому місці.
Мені було тепло. Мені було дуже спокійно.
Холодними пальцями я лОвлю зараз сніжинки.

Що ближче до моря - гучніше стають звуки хвиль.
Вони перепитують в мене чому я сьогодні без друга.
Я просто  всміхаюсь: "В нього не вийшло приїхати."
Не хочу казати їм правди, бо ще засмутяться...

Постоявши трохи, я скажу хвилям "добраніч",
Зберу свої речі. Поїду до себе додому.
Сьогодні я виріжу нас з усіх фотографій.
Залишу на них лише причали і море.