Hi, ти не вмер

Hi,ти не вмер,що за дурні слова?
Але чому тоді від них душа застила?
Її немов би оповила чорна мла,
Неначе хтось ій перерізав дужі крила.

Чи хтось навмисно зорі погасив,
Що в синім небі сяйвом мерехтіли.
Мабуть, в них теж не вистачає сил.
А звідкіля їй бути тієй силі?

Коли перед очима все пливе,
Ті люди,ті дома,дерева ті;
Неначе дивишся у дзеркало криве
Чи намагаєшся проснутись уві сні

Та це не сон,не марево яке,
Он той цвинтар-то є кінець всьому
І вітра віяння немислимо легке
Одне питання на устах- "чому?"

Ні,я не можу більше так мовчати.
Це театральна фальш, бо серце рве журба.
Душа болить,їй хочеться кричати,
Та слів таких на світі ще нема.

Ні,ти не вмер!Куди тебе везуть?
Там над могилами золочені хрести.
Якою страшною стала знакома путь
Невже там квіти можуть ще рости.

Ні,ти не вмер, вінки ті не тобі,
Ти як завжди удома залишився!
Я знов брешу,і знов сама собі,
Я хочу,щоб ти знов мені приснився...