Зупинилась

У кав’ярні зупинилась
Моя кинута душа,
Там зігрілась і просилась
Не знімати з вуст гроша.
Гроші,знову всі говорять ,
В мене терпне голова
Не збагнувши що накоять,
Коли впустять в хід слова.
Подивилася на право ,
Бачу пару милих днів,
Мої оплески їм браво
Не знаходжу навіть слів,
Очі разом з телефоном
В ліво таж картина знов,
Хлопець у руках з айфоном
Прикипів до нього мов
Вже пройшла моя година,
Малювати можна це
Заболіти може спина,
Очі скрутяться в кільце
Коли будеш так кохати
Телефон свій кожен раз,
З соціальних меж лиш брати,
Грубий вислів диких фраз,
Не дивитись в очі другу,
А дивитись у екран,
В мові застилати смугу,
Здогадайся, хто твій пан…!!!
Прочитай літературу,
Подивися де живеш,
Упізнай в собі культуру,
Випий свіжий модний фреш….
Пригадаю я моменти
Де не було цих голів,
Ці моменти дивні центи,
Не достатньо навіть слів…
І закривши очі смутно,
Захотіла самоти,
Де б не було в світі брудно,
Ти збагни хто в ньому ти
Поклади в кишеню друга,
Свій маленький дивний світ
Та спитай у дома гугла,
А в житті відкрий політ.
Боже, ми живемо в світі
Де не має щирих слів,
Та й говоримо в ті миті
лиш згадавши, що поїв.
Смакувати перестали,
Кожен день и кожен час
У душі все закували
Як в останній сивий раз .
Вже не модно говорити
В очі любе слово лав,
Ми не можемо так жити
Якщо в серці світ палав.
та й поглянемо не мов би
З висоти у душі всіх,
Проведемо з верху проби
В кого сміх, а в кого гріх.
В кого смуток і турбота,
В кого справи і журба,
Цукор, сіль, приправа, сода,
В когось сором і ганьба,
Але всі ми небом голі,
Дивні , блідні і чужі.
Ми як жито в темнім полі,
Як у вогнищі коржі.
Забуваємо молитись,
Здаємося в руки чар.
Хтось не може далі битись,
Хтось іде гуляти в  бар,
Хтось зумів пройти дорогу
В щасті й злагоді живе,
Хтось прохає допомогу
И  заплутаний пливе.
Коли йдеш і бачиш долі
Подивись назад і йди,
Лиця радісні чи кволі
Все це Господа плоди.
Всі ми Господа творіння ,
Наші душі його світ.
Ми як сонячне насіння,
Ми його найкращий плід.
Є могучі й сильні люди,
Є таланти і краса,
Є природно спілі груди,
Є чаруюча коса.
Білий день в життя пасує,
Всі знайдуть його слова,
Десь сльоза мов голосує,
Десь ховається сова.
Без прикраси і турботи
Ми вбиваємо себе
И без крайньої охоти
Кожен з нас в життя грибе.
Зупинилася в кав’ярні
Я сьогодні в самоті
Які ж люди в світі гарні
Всі ми боязно круті….


Рецензии