В полон

В полоні

Боже, бідна Україно,
Шия гнеться у ярмі…
Стогне та реве країна,
Як в поганому у сні…

Кажуть, здобули свободу.
Кров пролили у синів.
Українському народу
Злидень розум затьмарив…

Змії волю полонили.
Люд став, як повзучий гад,
Зовсім розум розгубили
Та вбивають брата брат…

За зелені у кишенях,
Що, як змії шелестять,
Запродали рідну неню
За «тридцятку», як Христа…

Запроданців лиходійських
Боже розуму лишив ….
Стогне земле з справ злодійських,
Вже немає більше сил…

Тільки-но, казали старці,
Є в історії взірець…
На осиковій гілляці
Їх очікує вінець…

Прийде час для батьківщини,
Скаже людям Дух – повстань!
І звільниться Україна
Від ярма та від страждань!


Рецензии