сПРАгЛЕ

Торкнуся за вухом родзинки на шиї,
Лизну вкрай чуттєво вогким язиком.
Пірну ним у мушлю, як гейша-повія,
У тепло-рожеву, мов кров з молоком.

А потім вустами сковзну до ключиці,
Вкушу ледве чутно, пізнаю твій смак.
Та й ротом до рота, немов до криниці,
Щоб пити тебе наче спраглий відьмак.


Рецензии
Дуже цікавий твір! Оригінально! Яскраво. Таких образів і концепцій я ще не зустрічав...

Шон Маклех Патрик   20.02.2016 02:59     Заявить о нарушении
Дуже дякую, Шоне.Надзвичайно приємно спостерігати Вас на своїй сторінці і чути Ваш голос)Посміхаюсь на такий щирий відгук.З повагою та вдячністю.ІНЬнулЯ.

Иньфинити Любви   22.02.2016 19:50   Заявить о нарушении