За темою вірша Романа Котляра «Ім’я»
Якось Сарі і Абраму
стрілось кошеня.
Захотіли взять додому,
дать йому ім’я.
Імена перебирали:
Мойша, Моісей,...
Та сусіди заволали:
кіт — не іудей!
Йой, Абрамцю, — Сара каже —
це ж бо срамота,
щоб ім’ям таким поважним
називать кота!
Ти й придумав (лихо з нами,
з глузду мо злетів?),
щоб людськими іменами
називать котів!
У кота ж натура хвацька
й дурість — аж несе!
То ж нехай він буде Васька.
Васька! Та й усе.
Васька
© Copyright: Владислав Красса, 2016
Свидетельство о публикации №116021903962
Свидетельство о публикации №116021903962
Рецензии
:-))) Я би назвав би його Доннхад Донн. Та й годі... У нас в Ірландії кота називають "кат"...
Шон Маклех Патрик 20.02.2016 03:05 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 20.02.2016 03:05 • Заявить о нарушении
Доннхад Донн — це у нас мало хто знає, краще Дункан.
А "кат" (що російською "палач") це, мабуть "a cat".
Щиро вдячний за відгук!
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
:)
Владислав Красса 20.02.2016 12:04 Заявить о нарушении
А "кат" (що російською "палач") це, мабуть "a cat".
Щиро вдячний за відгук!
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
:)
Владислав Красса 20.02.2016 12:04 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.