Іду по вулиці своїй, неначе пливу удалечінь.
Дивлюсь у даль на горизонт і бачу, як гіпнотизор.
Сприймаю вулицю свою неначе місце де живу,
пливу, існую і стою, і дихаю, і вгомонюсь.
У небі вдалечі пливуть ключі-ключі.
А навкруги дерева бруньки навели,
та й травки з-під землі, як ниточки-струмки.
На вулицю прийшла весна- це знак краси,
це знак весни, теплоти і доброти.
А лучик сонця з неба вниз, як кипарис-
росте все швидше й швидше вниз.
Прилинула весна до нас на кожну вулицю.
І на подвірї все теплій-теплій,
і люди ходять веселій і веселій.
Прокинула весна усе і людство .
Ось, що значить прийшла на вулицю весна.
Про вулицю
© Copyright: Алла Сапон, 2016
Свидетельство о публикации №116021707070
Свидетельство о публикации №116021707070
Рецензии