Якщо мене з собою ти покличеш,
Тоді, клянуся, з місця я не зрушу.
За те, що ти тепер мене ненавидиш,
Тебе любити більше я не мушу.
Не мушу, Боже, і не буду далі,
Думки в смітник , і почуття на дно.
За перемоги ти візьми свої медалі,
Тобі ж, напевно, мало їх було.
Напевно я не зрозуміла жарту,
І доля скинула мене з дороги в бік ,
Та знай, я маю більш за твою карту,
Та бачу, чесно грати ти не звик!
Якщо мене попросиш ти пробачити
І смуток завітає тобі в душу,
Тебе тоді я не захочу бачити,
Любити далі більше я не мушу.
Якщо мене з собою ти покличеш...
© Copyright: Потопальская Юлия, 2016
Свидетельство о публикации №116021606671
Свидетельство о публикации №116021606671
Рецензии