Запали, запали, мамо, свічку по мені,
А то хто, коли не ти, мене вимолить у Бога.
Запали, запали, і нехай вона горить,
Мої випалить гріхи, ляже світом на дорогу.
Приспів:
І мене за все прости: за мої слова невдячні
І за те, що я сліпий до твоїх раптових сліз,
І за те, що день новий втрачений лежить обабіч,
Як і серце, що лишив я, бо воно розірване навпіл.
Мамо, хто я? Де мій шлях, той, що вів мене до світу?
І для чого каяттям намагаюсь я знайти
Відповідь без запитань, серед мороку яскраві квіти,
І надія на життя посеред цвинтарних ям.
Приспів.
Запали, запали, мамо, свічку по мені,
Треба бо себе знайти, все, що я із часом втратив,
Запали, запали, і нехай зупинить мить
Відчай тонкої струни, і надію крізь безпораддя.
Приспів.
Мамо...
© Copyright: Антон Попов Тоха, 2016
Свидетельство о публикации №116021508386
Свидетельство о публикации №116021508386
Рецензии