Не минається, не минається,
А казали - пройде,
Небо з болем зливається
Й опадає дощем,
Опадає, нагадує –
Дежавю, дежавю –
Гіркотою та ладаном,
Бо ще досі люблю,
Бо все тими ж провулками
Я проходжу щодня,
І луною відгукує
Та ж знайома земля…
По стежках та по закутках
Вічний котиться дощ…
Не минається, не минається….
А казали…
Отож…
24-12-2015 В. Пригорницький
Не мина ться
© Copyright: Виталий Пригорницкий, 2016
Свидетельство о публикации №116021511787
Свидетельство о публикации №116021511787
Рецензии