Молитва
Спаси, Боже, помилуй всіх, кого спокусив,
Звів кого я з правдивого шляху брехливо.
Я її спокусив? Про любов говорив?
Хто їй винен? Наївна й дурненька надміру.
Та все бачу ті очі, як в зраненой пташки.
Все благала не йти, не вбивати кохання.
Камінь ношу на серці. Як, Господи, важко!
І слова я її пам'ятаю останні:
"Не дай, Боже, любити, як я полюбила!"
Чи вона прокляла? Навпаки: боронила?
Не до вибору слів, коли серце розбите.
Я пішов. Та слова ті забути не сила.
Певне, карою стала за злочин мені
До другою любов: руйнівна, божевільна.
Відволікся: "Їх на праведну путь наверни"-
Щезне камінь тоді. Буду дихати вільно.
© Copyright: Елена Макарчук, 2016
Свидетельство о публикации №116021405287
Свидетельство о публикации №116021405287
Рецензии