Коли ти хочеш дуже сильно-сильно
Диханням музики ми дихаєм ванільно
В шкатулці серця крутим балерину
Пиши, пиши, пиши мою картину
Малюй портрети горя і кохання
Природу, де на лавочці до рання
Пиши свої ескізи про життя
Твої, твої... ескізи вишиття
І якщо можеш, то прошу намалюй
Мене, себе і прошу не цілуй
Не треба поцілунків на прощання
Допий вино... Допий його до рання
Без залишків у новий чистий день
Без злих віршів і крадених пісень
Вина того там зовсім не потрібно
Якщо і вмерти, то треба куля срібна
Кохання, як залежність нікотину
Вампірами летим по серпантину
Позбутися не можна тої звички
( я не люблю), а серце жмем в кавичкі...
І будь яка ціна, картину я купую
Для того мабуть дихаю, існую
Відкрию душу всім твоїм вампірам
Тепер я звір... Й судити мене звірам...
Звiр
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116021410335
Свидетельство о публикации №116021410335
Рецензии