Серце у людини не на віки,
Лиш тільки обрані розуміють сенс буття.
«- Чи Прометей той захисник, як м'якотілий?»
Він захищав людей від божого свавілля!
Людство позабуло слово «віра»,
У атеїстів її зроду не було.
Віра в усе суще - як могила,
Позабули всі її давно.
Залишилась боротьба за справедливість,
Від некарного свавілля стогне люд,
Якщо не вiруєш - ніхто не допоможе,
А помолившись, може й шанс дадуть.
ШАНС
© Copyright: Анастасия Бондарец, 2016
Свидетельство о публикации №116021304222
Свидетельство о публикации №116021304222
Рецензии