Не забувай про те, що я колись зробив,
І чим хотів би допомогти, але не маю змоги,
Оскільки недосяжна ти мені,
У коханні з іншим, а у нашій розмові
Хвиль хвилювань твоїх, я б не спинив.
І жаль, і біль, і серцю туга, думки мої летять у вир,
А тіло робить без утоми, і всі питають, що зі мною,
Мій стан, напевно захворів,
Але я все ж таки завзятий, з тобою буду розмовляти,
Питати буду: що з тобою, як ти се маєш, як ти є?
Напевно мало я тобі свою увагу приділяв?
І розмовляв замало певно, та й ще ніколи не казав,
Про красоту твоїх очей,
В любові з іншим ти, а у нашій розмові
Я буду вічним псом, який немає змоги,
Сказати: Я так ніколи досі не кохав.
Не забувай про те, що я колись зробив...
© Copyright: Дмитрий Рукас, 2016
Свидетельство о публикации №116021212242
Свидетельство о публикации №116021212242
Рецензии
Цікавий твір. Концептуально. Сподобалось і зачепило.
Шон Маклех Патрик 13.02.2016 03:08 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 13.02.2016 03:08 • Заявить о нарушении