Любов...

Зв’яжу слова в тоненький вузол.
Люблю і крапка, ось і все.
Я зашнурую свою правду
Й омию радістю лице.

Люблю тебе. Хоч це і дивно.
Раніш, боялась я любить
Відкрити обрій свого серця
Й нарешті розпочати жить.

Гадала, що любов вбиває
Шматує, рве й не майорить,
Гадала, що вона співає
Коли душа у муках спить

Гадала, що любов не вірить.
В її судомах - атеїзм
Не поринає в море синє
Їй не знайомий фанатизм.

Я зашнурую свою правду
Любов - це речення із ком.
Це те, що не знайоме досі
І не розгадане цілком.


Рецензии