То ми

Мовчати більш не має сил,
Все ваша обережність,
Коли наш народ вже встане з колін?
Оце така в нас Незалежність?
коли вже брат на брата йде
Коли вмирають люди,
Ви кажете, що все пройде?
Що скоро все забудем?
Я не забуду, точно, ні
Як настраждалась Батьківщина,
все це у серці, це в мені,
Все те, за чим тужила Україна.
і серце вже болить сильніше,
немає вже терпіння,
Нужбо, вставайте, всі хутчіш,
У єдності спасіння!
Хіба не має більше сил,
Щоб зброю загасити?
Прибрать потрібно весь цей пил,
і ворожнечу припинити.
бо ми українці - міцненькі горішки,
Ми ладні гори звернути
Не маємо часу чекати ще трішки,
ми мусимо щастя вернути.
Нас доля неначе по хвилям несла,
з далеких-далеких часів,
і наша країна за долею шла,
Скидаючи всіх ворогів.
ми сильна та непоборна країна,
Ніхто нас не зможе зламати,
Єдина, незламна - одна Україна,
Її ворогам не здолати!