Зайшли з малою попоїсти,
То був у справжнє пекло крок,
Бо Катря не вживає тіста,
А там то піца, то хот - дог,
Як притаманно чоловіку,
Я сили у кулак зібрав,
Зусиллям волі хоч довіку
За нею б тісто доїдав,
Але, офіціантки вспіли
Вже охорону погукать,
Моя кохана попросила
В них ніж, щоб начинку зшкрібать,
Ці заклади такі дебільні, -
- Прямуємо у Павлоград,
Ржемо, неначе божевільні
Та з зошита їмо салат.
Деб льн заклади
© Copyright: Константин Бажбеук-Меликов, 2016
Свидетельство о публикации №116021107002
Свидетельство о публикации №116021107002
Рецензии