Отак і зрадила ти нашому коханню
Мовчанням все зумівши причаїти
Та серце не обманеш "моя мила"
І душу неможливо обхітрити
Догадувавсь давно що ми не двоє
Що є крім нас той третій персонаж
Навіщо ж було серцем вірним моїм
Робити цей безглуздий антураж
Напевно в мені менше ніж у ньому
Кохання, ласок, слів і доброти
Та на відміну від тебе, Я ще нікого
Так підло не штовхав із висоти
Ну що ж, хай буде як ти хочеш
Ти стала вільна прямо з цих хвилин
Біжи, кохай... і серце хай стукоче
Тепер для мене ти стіна з цеглин
Проста стіна, в яку усе розбилось
Кохання розлетілось на куски
Довіра, душа й серце... Все втопилось
Обірвані останні волоски
Тиха стiна
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116021010299
Свидетельство о публикации №116021010299
Рецензии
