смiються у небо

Згрібають під себе і душі і гроші
Де мали б до скону платити комірне
А очі нахабні блакитно-порожні
Сміються у небо
не вір нам

Самим лише духом народжують злидні
Захмарні ідеї безглузді поради
А очі нахабні порожньо-блакитні
Сміються у небо
ми зрадим

І знову пожежа і знову прохання
І знов неосудні бо геть заполошні
А очі порожньо-блакитні нахабні
У небо ми дурні
нам можна


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →