Рiднiй мовi

Крізь терени життя, крізь забобонів вир,
Зацькована була, як у облозі звір,
Все ж вижити змогла, барвиста Ненька - Мово,
Сягнула в майбуття, як може тільки слово.

Шануйте квітку цю, як діти рідну матір.
Розірвано ланцюг, що довго тис у гратах
Цей кольоровий цвіт, прабатьківський привіт,
Цей солов'їний спів, що зачорує світ!
1998


Рецензии
І я - з вами про це! Мовою нашою розумовою! Гарненько, сподобалося!

Наталия Дашкевич   09.02.2016 02:47     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.