Мій світ покрився темрявою враз,
Я програвала битви, програвала...
Все більша відстань розділяла нас,
Позиції душа моя здавала.
За хмарами було усе життя,
Я на коліна впала та молилась...
А сплутані і хворі почуття
В середині без перешкод роїлись.
Боліло і тремтіло тіло все,
А очі наче пересохлі ріки,
Які здавалось диво не спасе
Яке б то не було воно велике.
У відчаї зневірена весь час
Я розуміла – так не має бути...
Але та відстань розділяла нас,
І я Твій голос не могла почути.
Ти наче так далеко, Боже, був...
Насправді ж я від Тебе відступила.
Ти бачив де я є, Ти мене чув,
Та я не мала вірить більше сили.
Прости моє невірство, розпач весь,
Допоможи ту відстань скоротити.
Моління з серця ллється до Небес,
Бажання є, Спасителю мій, жити!
Вiдстань...
© Copyright: Валентина Коц, 2016
Свидетельство о публикации №116020800560
Свидетельство о публикации №116020800560
Рецензии