Ти пішов, залишивши одну,
В цьому світі мене, щоб жити...
Звів між нами високу стіну,
Я не знала, що буду робити.
Залишив ти мені дітей.
Треба раду було давати.
І прожити важкий той день,
І незгоди в дорозі долати.
Були програші, був успіх,
Та вже виросли наші діти.
Я навчила, звичайно, їх
Всім премудростям, як в світі жити.
Та без тебе нелегкий був час,
Дуже часто вони жалкували,
Що так рано пішов ти від нас,
Їх, від втрати, серця сумували.
Тобi
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2016
Свидетельство о публикации №116020700714
Свидетельство о публикации №116020700714
Рецензии