Лину до тебе, наче ніжний дикий звір -
В палкі обійми загорну тебе руками,
Мов увірвусь у твій прямий ефір.
Закутавшись твоїми подушками,
Вкушу солодким присмаком вина,
Вдавшись до пустощів, неначе кіт грайливий,
І то вже буде не моя й твоя вина,
Що ніч пройде, адже вона мінлива.
Зайду один на твій пустий вокзал,
Ключем відкрию двері твого дому.
На борт піднявшись, стану за штурвал,
Й ми попливемо в єдність невідому.
Розтоплю кригу десь закритих почуттів,
Зламаю браму із нестримного бажання,
Ввіллю в цю ніч нових мільйони кольорів
Й ми не заснемо аж до ранку, до світання.
А прийде день і ти прокинешся від сну,
Відкриєш очі і навколо кинеш погляд,
І враз відчуєш серцем радість неземну -
Твій звір не зник, а залишивсь с тобою поряд!!!
Твiй звiр
© Copyright: Женя Ангелов, 2016
Свидетельство о публикации №116020703753
Свидетельство о публикации №116020703753
Рецензии